Скарбничка для Душі

Як жити

30 May 08 11:27:31 GMT

Один чоловік вибралася з групою паломників знайти пустельника, щоби поставити йому питання.
Коли нарешті він зустрів цього пустельника, то спитав:

— Якщо би тобі залишилося жити тільки один день, як би ти його провів?

Старий схимник, погладивши свою довгу білу бороду, відповів:

— Отже так. Зранку я б, як звичайно, помолився, потім поснідав і пішов би провідати сусіда Івана, а потім попрацював би на городі, сапаючи його, а згодом трішки подрімав би.

— Зачекай! — перервав його прочанин. — Але ж так само ти проводиш кожен день.

— Саме так, — відповів схимник. — Чому ж мій останній день мав би відрізнятися від усіх інших?

Вид зсередини та ззовні

06 Mar 08 19:59:03 GMT

Якось клітинка людського організму роздумувала про життя.
Вона думала, що життя не таке вже й гарне - адже є так багато є страждань.
Вона бачила, що довкола неї багато таких же клітин, всі народжуються, живуть, трудяться, одружуються, розмножуються й помирають.
І так покоління за поколінням.
Та ще постійні війни з бактеріями, вірусами та мікробами...
Й навіщо ми живемо?
Навіщо таке життя, в якому стільки страждань?
Значить - немає ніякого смила в тому, немає ніякого вищого розуму,
немає ніякої ЛЮДИНИ, що стояла б над нимии й чия свідомість заповнювала б наш світ та управляла ним
- до такого висновку прийшла клітинка.
Бо якби дійсно була ЛЮДИНА - то була б й мета, й смисл цього життя й не було б стільки страждань,
бо всім цим управляла б це вища, розумна й добра істота...

Почула ці думки людина, часткою якого була та клітинка й посміхнувся.
Вона ж бо знала, що вид зсередени не такий, як вид ззвовні.
Клітинка дивилася на ту ЛЮДИНУ й не бачила ЇЇ,
вона жила у Ній та навіть не підозрювала, що вона є часткою ЛЮДИНИ.
Тому, що вона дивилася зсередини - клітинка бачила лише множину клітин,
а людина не бачила множини, а відчувала себе цільною, хоча й знала, з щого скадається її тіло.

...Жила була людина.
Й одного разу вона почала роздумувати про життя.
Вона думала, що життя не таке вже й гарне - бо бачила вона навколо так багато страждань.
Вона бачила, що її оточують такі самі люди, всі народжуються, живуть, трудяться, одружуються, народжуються й помирають.
І так покоління за поколінням.
Та ще хвороби, катаклізми й війни...
Й навіщо ми живемо?
Навіщо таке життя, в якому стільки страждань?
Значить - немає ніякого смилу в тому, немає ніякого Вищого Розуму,
немає ніякого Бога, що стояв би над світом - до такого висновку прийшла людина.
Бо якби був БОГ - то була б і ціль, і смисл цього життя й не було б стільки страждань,
бо всім цим управляв би вищий, розумний і добрий Господь...

Почув ці думки Бог й посміхнувся.
Він-бо знав, що вид зсередени не такий, як вид ззовні....

Розмова двох свічок

24 Feb 08 18:32:43 GMT

Шкода мені тебе", - сказала незапалена свічка своїй запаленій подрузі.
- "Короткий твій вік. Ти постійно гориш, і незабаром тебе стане.
Я набагато щасливіша від тебе. Не горю, і, отже, не тану;
лежу спокійно при боці і проживу дуже довго. Твої ж дні полічені."

Відповіла їй свічка что палала:
"Я анітрохи не шкодую про це.
Моє життя прекрасне й сповнена смислу.
Я горю і віск мій тане, але від мого вогню запалюється багато інших свічок,
і мій вогонь від цього не зменшується.
І коли віск і гніт згорять, то вогонь мій - душа свічки - з'єднається з вогнем простору,
часткою якого він був, і я знову увіллюся в свій чудовий і сяючий вогненний дім.
А тут я світлом своїм розганяю морок ночі;
наповнюю радістю очі дитини на святковій ялинці;
оздоровляю повітря біля ліжку хворого,
злітаю символом молитовного устремління перед Його обличчям.
Хіба це коротке життя моє не прекрасне?!
І мені шкода тебе, незапалена моя сестро.
Жалюгідна твоя доля.
Ти не виконала свого призначення; і де ж душа твоя - що є вогонь?
Так, ти пролежишь у цілості довгі роки,
але кому ти нам потрібна така, і яка радість і користь від тебе?

Дійсно, "краще горіти, ніж спочивати", оскільки у горінні життя, а у сплячці - смерть.
І ти жалієш мене, що я скоро згорю і перестану жити,
але ти, в своїй сбереженій бездіяльності навіть не починала жити,
й так і помреш, не почавши.
А життя пройде повз тебе".

Корова та свиня

17 Feb 08 13:28:00 GMT

Якось, розмовляючи, свиня скаржилася корові на своє життя:

- Люди завжди кажуть про твою красу та про твої ніжні очі.
Звісно, ти даєш їм молоко й масло,
але ж і я даю навіть більше:
ковбаси, окіст, видбивні, шкіру та щетину, навіть мої ніжки варять!
Проте мене чомусь ніхто не любить!
Чому ж так?

Корова трохи подумала й відповіла:

Може річ у тім, що я все даю ще за життя?

Дитя у світі й ми

05 Feb 08 09:51:29 GMT

Дитя, оточене критикою - навчається звинувачувати;
Дитя, оточене глузуваннями - навчається бути недовірливим;
Дитя, оточене ворожістю - навчається боротися;
Дитя, оточене ганьбою - навчається відчувати провину;
Дитя, оточене терпінням - навчається бути терплячим;
Дитя, оточене похвалами - навчається бути впевненим;
Дитя, оточене чесністю - навчається бути справедливим;
Дитя, оточене безпекою - навчається вірі;
Дитя, оточене схваленням - навчається поважати себе;
Дитя, оточене симпатією і дружбою - навчається знаходити любов у цьому світі.
Гарольд Д. Сейла

Погляньмо - він НАС задежить, з чим дитина піде у світ!
Діти - просто віддзекалюють нас самих.

..Погляньте ще раз в очі своєї дитини.
Погляньте на небо. Яке в них відбивається.
І згадайти про обіми Вітця, що розкриті напм назустріч
І подумайти - які МИ обійми відкрили дітям?

Істинно кажу вам:
усе, що ви зробили одному з Моїх братів найменших - ви Мені зробили.
...те, чого ви не зробили одному з Моїх братів найменших - ви не зробили й Мені.
Мф 25,40-45

Мета життя

14 Jan 08 14:12:17 GMT

Мета життя - єдина цінність, яку - варто шукати,
і знайти її можна не в далеких краях,
але безпосередньо у серці того, хто шукає.

Р.Л.Стівенсон

Коли чогось бракує

02 Jan 08 17:15:35 GMT

Цей текст 17 ст. знайдено у одній старій церкві.
Та він цілком може бути дороговказом i тепер.

Крокуй спокійно серед гамору та поспіху - пам'ятай, який мир може бути у тиші.

Наскільки це можливо, не зрікаючись себе, зберігай добрі стосунки з людьми.

Спокійно і ясно проголошуй свою правду, слухай також те, що кажуть інші, навіть якщо вони говорять не надто розумно, - бо й у цьому є якийсь сенс.

Якщо порівнюватимеш себе з іншими, можеш стати гордим або зневіреним, бо завжди були й будуть гірші й кращі від тебе.

Радій як зі своїх успіхів, так і з планів.

Якою б скромною не була твоя праця, виконуй її самовіддано і добросовісно. Повір: це справжня цінність проти мінливої долі.

Будь обережним у своїх починаннях, бо світ цей сповнений оман.

Але нехай це не заступить тобі справжніх чеснот: багато людей прагнуть високих ідеалів, а життя усюди сповнене геройства.

Будь собою й не опирайся почуттям. Не будь цинічним у любові, бо серед черствості й розчарувань вона єдина вічна як трава.

Приймай спокійно все, що несуть зі собою літа, без гіркоти полишай те, що дарувала молодість.

Зміцнюй силу духа, щоб у несподіваному нещасті стала для тебе щитом.

Лише не віддавай себе на поталу витворам уяви: багато-бо страхів породжують нудьга та самотність.

Дотримуйся необхідної дисципліни, але вмій бути лагідним до себе. Пам'ятай: ти - дитина Всесвіту і маєш право бути тут не менше, ніж зорі й дерева. І чи зрозуміло це тобі, чи ні - повір, що світ цей є таким, яким повинен бути.

Отож, будь у мирі з Богом, що б ти не думав про Його існування, чим би не займався і якими б не були твої прагнення.

У вуличному гаморі, у метушні життя збережи спокій своєї душі. 3 усіма своїми пастками, втомою і втраченими мріями цей світ усе ж чудовий.

Будь уважним і намагайся бути щасливим.

про Дух Святий

12 Oct 07 07:38:13 GMT

Не говорите, о, друзья,
Что невозможно никому
Святого Духа воспринять!
Не говорите никогда,
Что можно без Него спастись!
Не говорите никогда,
Что может человек любой
Святого Духа получить,
Не сознавая сам того!
Не говорите никогда,
Что Бог невидим для людей!
Не говорите, что они
Не могут свет Его узреть,
И что по нашим временам
Никак нельзя узреть тот свет.
Ведь невозможным никогда
Все это не было, друзья:
Вполне возможно это тем,
Кто жаждет Бога всей душой,
Кто, жизнь святую проводя
И очищаясь от страстей,
Соделал чистым глаз ума.
Для остальных же грязь грехов
Бывает вечной слепотой,
Что там и здесь их отлучит
От света Божьего навек
И - не прельщайтесь! - в темноту
И в вечный огнь их отошлет.

Симеон Н.Богослов

Чашка кави

31 Aug 07 16:23:09 GMT

Група випускників відомого університету, що зробили чудову кар'єру,
якось прийшли в гості до свого старого професора.
Під час візиту розмова зайшла про роботу - випускники скаржилися на
різні труднощі та життєві проблеми.

Професор запропонував своїм гостям каву та пішов на кухню й повернувся з
тацею, заставленою самими різними чашечками:
порцеляновими, скляними, пластиковими й кришталевими.
Одні були прості, інші - дорогі.

Коли випускники розібрали чашки, професор сказав:

- Зверніть увагу, що всі красиві чашки розібрали,
а прості та дешеві - залишились.
І хоча це нормально для вас - хотіти тільки краще для себя,
та це й є джерело ваших проблем та стресів.
Зрозумійте, що чашка сама по собі не робить каву кращою.
Частіш за все - вона просто дорожча, та іноді навіть приховує те, що ми п'ємо.
В дійсності все, що ви хотіли - це було просто кава, а не чашка.
Та підсвідомо ви вибрали кращі чашки, а потім роздивлялися, кому
яка чашка дісталася.

А тепер подумайте:
життя - це кава, а робота, гроші, ваш статус,
суспільство - це чашки.
Це всього лиш інструменти для підтримування Життя.
Те, яку чашку ми маємо - не оприділює й не змінює якості нашого Життя.
Іноді, зконцентрувавшись тільки на чашці, ми забуваємо насолоджуватися смаком самої кави.

Найбільш щасливі люди - це не ті, які мають все найкраще,
але ті, которі здобувають все найкраще з того, що мають.

...то що ж Ви хочете - кави чи чашки?