Група випускників відомого університету, що зробили чудову кар'єру,
якось прийшли в гості до свого старого професора.
Під час візиту розмова зайшла про роботу - випускники скаржилися на
різні труднощі та життєві проблеми.
Професор запропонував своїм гостям каву та пішов на кухню й повернувся з
тацею, заставленою самими різними чашечками:
порцеляновими, скляними, пластиковими й кришталевими.
Одні були прості, інші - дорогі.
Коли випускники розібрали чашки, професор сказав:
- Зверніть увагу, що всі красиві чашки розібрали,
а прості та дешеві - залишились.
І хоча це нормально для вас - хотіти тільки краще для себя,
та це й є джерело ваших проблем та стресів.
Зрозумійте, що чашка сама по собі не робить каву кращою.
Частіш за все - вона просто дорожча, та іноді навіть приховує те, що ми п'ємо.
В дійсності все, що ви хотіли - це було просто кава, а не чашка.
Та підсвідомо ви вибрали кращі чашки, а потім роздивлялися, кому
яка чашка дісталася.
А тепер подумайте:
життя - це кава, а робота, гроші, ваш статус,
суспільство - це чашки.
Це всього лиш інструменти для підтримування Життя.
Те, яку чашку ми маємо - не оприділює й не змінює якості нашого Життя.
Іноді, зконцентрувавшись тільки на чашці, ми забуваємо насолоджуватися смаком самої кави.
Найбільш щасливі люди - це не ті, які мають все найкраще,
але ті, которі здобувають все найкраще з того, що мають.
...то що ж Ви хочете - кави чи чашки?
