Треба презирати самі гріхи.
А не ближнього, що роблять їх по наказу диявола.
По немочі, звичці; ближнього потрібно жаліти, з любов’ю нарозумлювати його,
як хворого, як заручника свого гріха.
А злоба, презирство наше до ближнього, який грішить тільки збільшить його хворобу,
збільшить його духовний неспокій.
Та й нас зробить ніби хворими, заручниками власних пристрастей і диявола – їх винуватця
Іоан Кронштадський




