Одного разу взимку до одного равина, батька п'ятирічного Симхи,
прийшла ціла делегація вчених равинів.
Ребе подав гостям їжу, посадив їх за стіл,
й когда вони почали трапезу, звернувся до сина:
- Симха, піди-но пошукай нове тлумачення законів гостинності,
що б було нам що розповісти нашим гостям.
Хлопчик встал з-за столу й вийшов до сусідньої кімнати.
За кілька хвилин він повернувся.
Гостей здивувало його швидке повернення.
Дійсно, Симха проявляв гарні здібності при вивченні Торы ,
та всі вважали, що йому не по силам знайти нове тлумачення законів гостинності за такий короткий час.
Та батько привітно посміхнувся хлопчику й запитав:
- Отже, синку, ти знайшов нове тлумачення Тори?
Симха відповів, що так, знайшов, й що він із задоволенням поділиться ним після того,
як гості закінчать трапезу.
Коли всі наситилися, ребе знову повернувся до сина.
- Мені нічого сказати, тату, - промовив хлопчик, - та я хотів би дещо вам показати.
Батько та його гості чекали нового тлумачення Закону, й тепер вони були дещо збентежені.
Симха сказав:
- Ну, ходімо ж, і я вам все покажу.
Всі пішли слідом за ним до сусідньої кімнати.
Й там всі дійстно побачили його інтерпретацію гостинності:
хлопчик застелив кожному гостю ліжко;
на ліжках лежали збиті подушки та акуратно складені ковдри.
- Й що ж нового в твоєму тлумаченню, хлопчику? - спитав один з гостей.
- При всій моїй повазі до вас, Учителю, - відповів Симха, -
якби я забеспечив вас просто новими словами, ви б відпочили лише у своїй уяві.
