До Вифлеємської печери придибали два втомлені, геть знесилені ослики. Під важкими обладунками, якими щодня навантажував тварин їхній власник - мельник, а ще від ударів кийка, яких ніколи не шкодував для них, їхні хребти облізли й вигнулися.
Захоплені Божим Дитятком, ослики поклонилися Йому і якийсь час молились, як усі. При виході їх уже чекав немилосердний господар.
Обидва ослики вирушили з опущеними головами і важким вантажем на спині.
- Усе марно, - мовив перший. - Я просив Месію звільнити мене від вантажу, а Він не зробив цього.
- А я, - озвався другий, що рухався енергійно,
- просив Його, щоб додав мені сил.
Коли хтось тобі каже: "Життя таке важке", - запитай: "У порівнянні із чим?"
Бог вибирає, ЩО нам посилати,
ми ж вибираємо, ЯК на те реагувати.
